- лужити
- —————————————————————————————лу́житидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
лужити — лужу, жиш, жит, Св. Лужити; варити в лузі, в попелі … Словник лемківскої говірки
лужити — жу, жиш, недок., перех. Обробляти лугом (див. луг II 1)) … Український тлумачний словник
лужений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до лужити … Український тлумачний словник
лужитися — иться, недок. Пас. до лужити … Український тлумачний словник
вилужений — дієприкметник від: вилужити … Орфографічний словник української мови
вилужити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови